Основна національна необхідність

Ось ЄБРР захоплює Ощадбанк України, а Ротшильди займаються «націоналізованим» Приватбанком. Як старі у таком випадку кажуть — останні часи настали. Банки ще з початку 20-го століття — основний інструмент приватизації держав і реальних матеріальних активів. І оці вказані вище два явища — маркери значно гірших процесів, аніж це здавалося спочатку. Спочатку ж бо здавалося, що Україна — лишень територія геополітичного протистояння Росії й Сполучених Штатів. І немає різниці, чиєю колонією бути. Живуть же ж люди і в колоніях якось. Та й можна чкурнути, коли безвіз дадуть. Так би мовити, вирішити всі українські проблеми індивідуально для себе улюбленого. А тут виявляється, що все не зовсім так, вірніше, абсолютно не так.

Протистояння між окремими державами та їх блоками — звичне явище, споконвіку так було. І Першу світову війну банкіри використали для перерозподілу реальної (матеріальної) власності — вона перейшла в їхні руки, більша її частина. А після Другої світової війни до рук банкірів перейшли (тоді ще частково) вже функції держави. Тобто, з'явився ФРС з правом друку грошей. А потім — кольорові революції з «невідомими» снайперами, «економічні вбивці» відсталих економік і тому подібне. А от спихання розвиненої економіки у прірву, нижчу за економіки недорозвинених економік (їх ще тактично називають «економіки, що розвиваються»).

А от коли окрема приватна особа захоплює державу навіть без військових дій — такого ще не було. В Україні відпрацьовується НОВИЙ інструментарій. Через «гроші як інструмент» Україну поневолює ОКРЕМА ОСОБА. І тут, на жаль, стає неважливим, чи є ця особа англо-саксом чи євреєм. Чому «на жаль»? Бо якби це було важливим, то можна було б підключити тупуватих проф-патріотів через відпрацьований до деталей механізм «місцевого патріотизму» і «захисту від іноземців». А тут — нібито і немає від кого захищати... якось навіть на поверхні діє навіть власний напівзаконний уряд (напівзаконний, бо прийшов до влади нелегітимними методами, але його чомусь визнали на міжнародному рівні)... Якщо щось стається, то це означає, що воно комусь вигідне. От тільки виявити, кому саме — дуж-ж-же важко. Сірі кардинали ховаються в тіні. З того, що основним інструментом поневолення стали гроші, можна зробити висновок, що одним з бенефіціарів цих процесів є банкіри, а хто за ними — тільки Бог знає, а нам це достеменно невідомо. Хоча гіпотези різного плану є, як не бути.

І хто б це не був, потрібно вибити з його рук найсильнішу зброю — такою зброєю є гроші і інститут приватної власності. Логічно? Логічно. І навіть безгрошовий механізм обміну результатами праці людство виробило. Це — бартер. І навіть успішний експеримент суспільства без олігархату та всевладдя банкірів у людства теж є. Механізм безгрошового обміну зі звірянням «цін» матеріальних предметів теж є — це система SWIFT та інші види віртуальних розрахунків. Самі банкіри зі своїми абсолютно віртуальними деривативами у своїй патологічній жадібності цю систему і створили. На загибель самим собі?

Бо навіть народ до змін готовий. Доказом цього є масовість (давно вже такої не було!) на свята Першотравня й Перемоги. От тільки організатора немає, і навіть надії на самоорганізацію немає — радикальні проф-патріоти занадто тиснуть. Але і тут вихід є, треба його тільки побачити. І цим виходом є організація і самоорганізація не на території самої України, а ПОЗА неї. Поза територією самої України знаходяться ЛДНР і різноманітні емігранти з України. От вони й мають стати точками кристалізації спротиву поневоленню.

Тільки спочатку потрібно, щоб ті, хто має кристалізувати спротив, самі зрозуміли свою місію. Альтернативою є повна і безповоротна загибель України.


Разом із цим читають

Коментарі

Залишити коментар

*