Людина у пенітенціарній системі України

Якщо йти по вул. Городоцькій у напрямку Оперного театру, то з однієї сторони — справа — досить шикарних магазинів, а зліва — похмура будівля з товстелезними стінами і замальованими фарбою вікнами. Колись це було приміщення монастиря, а зараз — Львівський слідчий ізолятор, а колишні келії стали камерами. Для пересічних громадян життя за замальованими шибками — таємниця таємниць. Але ми вам розкриємо деякі з цих таємниць.

За логікою у СІЗО мають перебувати ті, хто чекає рішення суду. Але деякі з мешканців знаходяться тут десятки років. Жінкам дозволяють душ два рази на тиждень, а чоловікам — тільки один. Жити можна, хоча й безрадісно. Можна, бо установа — офіційна, ба навіть інколи контролюється. Але бути бандитом, грабіжником чи крадієм на Україні значно безпечніше й комфортніше, аніж бути інакомислячим. Для «сепарів» тюрми зовсім інакші — таємні і офіційним перевіркам не підлягають. Наприклад, у незаконній в'зязниці СБУ неподалік від Києва затримані більшу частину часу знаходились у бетонних камерах 2 на 3 метри під відкритим небом у будь-яку погоду. Тут вже не до душу. Аби не віддати богові душу. Та й суду ніякого для тамтешніх затриманих не передбачувалось. Так би мовити, не затримані, а зниклі безвісті. В офіційну статистику такі мешканці таємних в’язниць теж не входять, тому інформація про життя ТАМ доходить тільки від тих, хто зміг врятуватись звідти якимось чином. По телебаченню ДНР у 2014 році показували документальний фільм-сповідь колишніх мешканців таємних українських в’язниць, але ж вам, земляки-співвітчизники, такого ніхто не покаже.

Ви ж бо маєте думати, що «укропи» (себто «хунтята») — воїни світла. Хоча, яке ж це світло, якщо воїни не просто б’ють чобітьми мирних жителів та полонених. Ці «воїни світла», а насправді військові злочинці, ВИПАЛЮВАЛИ ЖИВІЙ ЛЮДИНІ ПО ЖИВОМУ свастику. Чому вони випалювали СВІЙ символ так званим «сепарам»? А все з ніг на голову — вони ж бо вважають людей з проросійськими та прорадянськими поглядами «рашистами-фашистами». Це просто сюр якийсь. Все навпаки: якщо оун-упівці та погань з добробатів хочуть побачити реального нациста — хай подивляться у дзеркало.

Колись, у радянські часи, мій родич працював у тамтій пенітенціарній системі. Якось я запитав його, скільки там невинних. Відповідь відверто вразила… Але порівняно з тим, що коїться в Україні зараз — це дуже і дуже гарний був показник. Все ж більшість сиділа по справедливості.

А зараз? Військові злочинці гордовито гуляють на свободі та ще й вважаються героями. Головні крадії володіють банками й всім тим, що побудував український народ за часи трудових подвигів (за радянські часи), а слуги головних крадіїв сидять у Верховній Раді. Справедливістю навіть і не пахне. Зате ті, хто попав за грати за ДРІБНЕ шахрайство (щоб вижити), працюють на тих, хто вдало провернув величезне шахрайство, і знаєте за яку заробітну платню? Ви не повірите — 286 гривень на місяць. Та це ж Клондайк для великомасштабних шахраїв! Практично безкоштовна робоча сила! У США це вже давно зрозуміли і власники приватних в’язниць озолочуються, та ще й отримують від держави гроші на утримання (їжу, ліки тощо) засуджених. В Україні таке теж заплановано. Українська держава перетворилась у інструмент збагачення небагатьох за рахунок багатьох. І не просто такий собі приватний інструмент. Цей інструмент дозволяє ще й продавати у рабство людей великим оптом. Чи ж думали люди, які підтримали майдан, що завдяки майдану Україна загубить залишки суверенності і обернеться на повноцінну колонію Заходу? Не думали. Але саме це сталося. Тобто великим оптом (цілим народом) людей продали Заходу за маленькі гроші. Бо ж порівняно зі шкодою, це невеличкі гроші. Тому й живуть на Заході заможно, що купляють рабів за невеликі гроші оптом. А ви думали чому? Працювали гарненько? Ба, ні. Грабували гарненько. У тому числі й нашу спільну Вітчизну (СРСР) розвалили, для того (для комфортного пограбування) й розганяли всіх по національних квартирах. А ви співвітчизники, повелися на обман, на якусь там «національну ідею». Це для вас — ідея, а для них — ширма для комфортного пограбування. Але повернемось до української пенітенціарної системи.

Працівників не вистачає, грошей на утримування ув'язнених не вистачає (все ж вкрадено) — ну то для вирішення проблем видумали закон Надії Савченко (тільки зараз відмінили). Навіщо утримувати бандитів і вбивць? Вони ще згодяться, щоб нагинати простих працьовитих людей — їх можна взяти у нацгвардію, у поліцію, чи дати у руки зброю й відправити на Донбас. Тому, день — за два, рік — за два, і ф'юіть — на волю.

А от простих людей треба утримувати — бандит працювати не звик, а проста людина звикла. Ну то хай працює — все ж якісь гроші олігархам нашим бідним. Тобто пенітенціарна система поступово перетворилася на систему постачання дешевих рабів. Отак і живемо.

P.S. Відмінили «закон Савченко», а його наслідки? До відміни цього закону було звільнено 866 ув'язнених за вбивство. Це ж тільки нормальна держава повинна піклуватись про безпеку громадян від вбивць...


Разом із цим читають

Коментарі

Залишити коментар

*