Україна продовжує «народжувати» олігархів

Не так давно Яценюк святкував свій перший «ярд». А тепер вже він в зоні недосяжності і в повній небезпеці. Може, й «протестувальників» проти себе самого сам і проплатив — щоб чкурнути вчасно і не бути відповідальним.

А тепер вже й «Кривавий пастор» (комсомольський ватажок у минулому) Турчинов свій майже «ярд» вивів у офшори. Краса, та й годі. І це при тому, що Україна практично загубила металургію (вона ж бо або на Донбасі, або залежить від нього). А саме металургія досі була джерелом надходження валюти в країну. Якою ж тотально величною була сталінська індустріалізація, якщо протягом чверті століття смоктальники й гризуни України могли експортувати метал, переплавлений зі станків, труб та кабелів радянських часів! Бо ж саме це джерело — металобрухт — було аж до сьогодні найпотужнішим джерелом для виплавки металу, який потім обертався на валюту.

А валюту можна вкрасти... далі — згідно життєвої логіки, але думайте самостійно, наші дорогі читачі. Один з моїх друзів, інженер за фахом, розповідав про свою відрядження на дріжджовий завод під Києвом. Як там новісінькі, вже вступили в роботу, але практично ще не експлуатувалися, автоматизовані лінії різали і здавали на металобрухт. А моя гарна знайома, львівський інженер-технолог, зараз продавець, розповідала як їх, всіх тих спеціалістів, що рахувались працівниками, але давно вже не працювали, викликали на роботу... через екологічну небезпеку, яка виникла внаслідок порушення норм зберігання різноманітних отруйних хімічних речовин на складах підприємства. Чверть століття ці хімікалії зберігались у невідремонтованому приміщенні... у паперових мішках. А вам хтось сказав про це, львів'яни? Було якесь, хоч поганеньке журналістське розслідування з цього приводу, а? Звісно, не було. А про інші підприємства — не знаю, бо не було знайомих, які б там працювали. Але впевнений — там те саме.

А гризунам і смоктальникам — байдуже. От Тимошенко називають газовою принцесою. Може, й газова на додачу, але я б її все ж назвав електричною принцесою. Бо це ж саме вона, ще в ті часи, коли Україна була багатою радянською спадщиною, експортувала по лінії 700 кіловольт (побудованій у радянські часи, звичайно) у Венгрію своїм підставним фірмочкам електрику ПО ЦІНІ, МЕНШІЙ ЗА СОБІВАРТІСТЬ, нібито це українська держава експортувала іншій державі, Венгрії. А українці в цей час за електрику в своїх домівках платили... коментарі не потрібні.

Зараз оспівувачі нелегітимного київського режиму розповідають своїм читачам про те, що металургія українська зволили вмерти, але зате розвиваються легка і харчова (переробна) промисловості. А кому потрібні оці українські харчі? Європейські фермери виливають молоко на бруківку через те, що Росія ввела антисанкції і перестала купляти європейські харчі. А куди ж українські харчі продавати? Хіба — у Китай? Так і Китай не такий дурний. Вже підписано угоду з Китаєм про безкоштовну оренду тим самим Китаєм 10-ти млн. га українських чорноземів. Так що Китай дасть роботу своїм, китайським сільгосппрацівникам, а не українським. Щоправда, Канада, як і у радянські часи, продовжує ввозити з України вишиванки. Вишивайте, українці, вишивайте! Це — єдиний вихід у теперішніх обставинах. Вишивають же перуанські індіанці задля виживання. От і нам можна, чому ні.

Так, Україна — вщент обсмоктана і обгризена. Але з останніх сил продовжує «народжувати» нових олігархів: Яценюка, Турчинова... хто там ще на черзі?


Разом із цим читають

Коментарі

Залишити коментар

*