Про що мріяв Маркіян Шашкевич

Недалеко від головного поштамту у місті Лева знаходиться симпатична башточка. Вона любовно відреставрована й свіжопофарбована. Якщо їхати трамваями номер 3 і 1, то її можна побачити з віконця. На башточці є напис: «Музей Русалки Дністрової». Але чи багато хто з львів’ян знає, кому ж присвячено цей музей й чим ця людина так відома? А присвячено цей музей відомому письменнику 19-го століття Маркіяну Шашкевичу. А зараз кілька слів про біографію письменника – бо ж ця інформація не є загальновідомою.

Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім'ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. Бережанах, а з 1829р. — у Львівській семінарії. В час перебування в семінарії Шашкевич розпочав свою творчу діяльність; тоді ж він організував літературний гурток молоді. Перші твори Шашкевича з'явилися в збірнику «Русалка Дністровая» (1837).

Перу М. Шашкевича, крім ряду поезій, належить кілька прозаїчних творів. Найвизначніший з них — казка «Олена», високо оцінена Іваном Франком.

Шашкевич був одним з поетів «Руської трійці», організатором цього гуртка і невтомним культурним діячем. Крім поезій і прозових творів, йому належать переклади на українську мову сербських народних пісень, віршів чеських і польських поетів.

Помер Маркіян Шашкевич у злиднях від туберкульозу і його поховано в Новосілках. Слава його як Будителя (пророка) краєвої галицької і національної русько-української свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. Художник Іван Труш написав відомий портрет Будителя. Сьогодні місце знаходження портрета невідоме… Цей портрет Шашкевича уважають за найбільш автентичний, а тому він належить — як і збережені екземпляри першого видання «Русалки Дністрової», як «Корона Руська-Данила Галицького» (місце знаходження якої також невідоме), два «руські» браслети (ці знаходяться в Угорському національному музеї) і прапори галицьких полків «Руської Ради» з 1848 р. — до найбільш дорогоцінних регалій Галичини.

А тепер, після оцього вступу, можна поговорити про мрії визначної людини Галичини.

По-перше. Зверніть, будь ласка, увагу на те, як часто в офіційній біографії Маркіяна Шашкевича повторюється слово «руський»: «руська трійця», «корона руська», «руські браслети»... Нісенітниця якась – людина, яку підняли на прапор галицькі націоналісти, а тут без кінця слово «руський»? Щось тут не те.

По-друге. Є ще дещо, про що офіційна біографія М.Шашкевича замовчує, і що можна виявити, закопавшись у дослідження. У альманасі «Русалка Дністрова» Шашкевич писав і з друзіми обговорював – величну ідею. Ідею спільної держави ВСІХ слов’ян. Ви уявляєте? ВСІХ. Тобто, разом з великоросами, білорусами, навіть з сербами й поляками. Від такої ідеї у будь-якого українського адекВатника теплішає на серці. І слово «руський» у офіційній біографії Маркіяна перестає різати вухо. І чимось ця ідея нагадує також світлу й величну ідею, яка називалась іноземним словом «інтернаціоналізм».

Бо ж яким словом не назви, а дружба й співробітництво (а це ж – вдумайтеся! – спільне робітництво!) кращі за війну й розбрат.


Разом із цим читають

Коментарі

Залишити коментар

*