Доля України в найближчому майбутньому

Через ЗМІ до українців доходять розпорошені факти про антилюдський й цинічний у методах збагачення характер післямайданної влади на Україні. Але оці факти, які ще треба відціджувати з широчезного й загалом брехливого потоку, завдяки своїй кліповій природі не дають можливості пересічному українцю скласти з них загальне уявлення про те, а які ж саме процеси зараз проходять на Україні й до яких наслідків, окрім розпаду держави це все може призвести. Така робота виведення з окремих розпорошених по масиву фактів смислу загальної картини є інтелектуальним напруженням й у деякій мірі творчим озарінням. Спробуємо у цій статті допомогти українцям у створенні такої узагальненої картини.

У теперішній час зменшується роль національних держав й посилюється роль наднаціональних структур управління. Цими структурами є транснаціональні корпорації й спецслужби корпорацій й супердержав. Великі корпорації стали міжнаціональними й міжнародними, а їхня структура непрозорою. Це призвело до того, що люди великих грошей перестали бути зацікавленими у тих, хто захищає національну державу. Технічний прогрес призвів до того, що безпосередніх працівників на виробництві все більше замінюють роботи й автоматизовані лінії. Тобто, поки що зберігається потреба у працівниках, що налагоджують роботів й автоматичні лінії, але потреба у безпосередніх виробниках відходить у минуле. Відходить у минуле навіть потреба у так званому «золотому мільярді». Звідси випливають невтішні висновки для людства в цілому - власники засобів виробництва та власники грошей не зацікавлені у населенні планети, їм потрібні лише вони самі й обслуга. Але з населенням щось треба робити — не годувати ж його безкоштовно.

Можливими варіантами є тотальний геноцид з психічним автоматизованим контролем за людьми під час виконання геноциду, або просто контроль за психічним життям з паралельним контролем всіх фінансових операцій конкретної персони. Обидва варіанти — ліберал-фашизм новітньої форми. Зовнішня обумовленість поведінки у такому соціумі є практично 100%-ю - такого абсолютного рабства людство до цього часу ще не знало. Але для хазяїв грошей таке суспільство є дуже комфортним — будь-які соціальні протести абсолютно виключені. А тенденції такого плану вже поступово виявляються у навколишньому соціальному житті. Для нас є цікавим, як ці тенденції виявляються в Україні й яку роль в цьому вже зіграла, продовжує грати й, можливо, буде грати саме Західна Україна.

Західна Україна зіграла сумнозвісну роль детонатора й основного виконавця майданного перевороту 2013-2014 років. Але, поки українців ще не чіповано, й тому вони ще мають можливість мислити більше-менш самостійно, у всякому разі теоретично. Зробити ж висновки заважає метушливе миготіння різнорідних фактів. Незважаючи на це, багато хто вже починає підозрювати, що «влада» продала Україну не тим й не за ті гроші.

Скорочення можливостей отримання медичної допомоги завдяки медичній реформі, яку ще не закінчено остаточно, є прихованим геноцидом українців. В останні місяці було досить багато новин з цієї сфери соціального життя: це й нестача вакцин, й клінічна перевірка на українцях ненадійних, щойно винайдених ліків, й відсутність доступу до найпростіших аналізів і до лікарів вузьких спеціалістів, й проблеми зі швидкою допомогою й доступністю медичної допомоги у сільській місцевості, тощо. Але медицина - не єдиний засіб швидкого геноциду.


Разом із цим читають

Коментарі

Залишити коментар

*