Профтехосвітній колапс

ВР та Уряд перекинули фінансування профтехосвіти в регіони, і зараз вже ми маємо наслідки.

Три місяці не платиться зарплатня вчителям закладів профтехосвіти Тернопільщини. В дощ і холод вчителі вийшли на протести, але навряд чи це допоможе. Колись, наприкінці 90-х, працював в офісі на вул.Руській, що у Львові. Тоді теж вчителі вийшли на мирні протести через невиплату зарплатні. Я стояв у дверях офісу, а вони йшли повз мене, йшли, йшли, йшли... протягом кількох годин. Тоді вчителям не платили щось більш, ніж півтора роки. Теперішня влада ще не наздогнала кучмівську, принаймні в цьому - поки що лишень три місяці, а не роками. Але все ще попереду. З 25 жовтня вчителі планують вдатися до радикальних дій (якщо їх не почують) - будуть перекривати дороги, щоб їх помітили. Не помітять. Бо ж заплановано інше. Профтехосвіту треба ліквідувати як явище, і мета є простою й до болю знайомою - потрібна приватизація основних фондів. А як же ж - ресурс для пограбування народу зменшується, стискається, як шагренева шкіра. Потрібно відшуковувати нові варіанти, нетривіальні, щоб щось таки приватизувати. Красти стало нічого. А так - продадуться будівлі, якісь гроші поступлять на рахунки, вже щось можна покласти на кишеню. Та й «відкатів» ще ніхто не відміняв - за спецціни на нерухомість для спецлюдей.

А що населення не зможе отримати навіть робочу спеціальність, то кого це хвилює! Не олігархів, це точно. Власна кишеня їм якось ближче до тіла. Та ще й бажаючих ціла черга - стати олігархом. Все чиновництво бажає. І як не бажати? Треба швидше конвертувати владу у гроші - держава ж у небезпеці, ще розіб’ється на шматочки - тому треба підготувати «подушку безпеки» (грошенята у загашнику).

Навіть задля виконання побажань американських кураторів влада не хоче почухатись. Бо ж виховання українського «гарматного м'яса» — найжагучіше бажання сірих кардиналів американської держави. Їм потрібна війна з Росією, чужими руками. Навіть в цьому, і то місцева влада тепить фіаско. Дуже важким є становище у «Тернопільському професійному коледжі з посиленою військовою та фізичною підготовкою» (база ПТУ №25 у Збаражі).

«Ледь умовили газовиків, аби включили нам котельню, уже двічі приходили відключати світло… А найважче — з харчуванням. У нас 285 учнів, з них більше половини — вихідці зі східних областей. Так от, якби не допомога місцевих фермерів та військових волонтерів, ми просто не мали б можливості їх нагодувати… Уявляєте?! Соромно дітям в очі дивитися… Ми ж виховуємо майбутню військову еліту України, фактично готових контрактників для армії, які прийшли до нас патріотично налаштовані та готові захищати Україну. Ту Україну, яка дивиться на них крізь пальці…» — так охарактеризував ситуацію Олег Петльовий, старший майстер коледжу. Доречі, теж — «патріот».


Разом із цим читають

Коментарі

Залишити коментар

*